лань

і ланя, -і, ж.

Тварина родини оленів, струнка і дуже прудка.

|| перен. Про струнку, тендітну жінку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лань — лань іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лань — Олень, (вона) олениця, (воно) оленя, оленятко Словник чужослів Павло Штепа
  3. лань — ЛАНЬ, і, ж. Тварина родини оленів, струнка і дуже прудка. Як гордо мчали ми через рови й каміння.., Як пробивалися між плетивом гіллястим За ланню бистрою, за кабаном ікластим! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. лань — ЛАНЬ, і, ж. Тварина родини оленів, струнка і дуже прудка. Як гордо мчали ми через рови й каміння.., Як пробивалися між плетивом гіллястим За ланню бистрою, за кабаном ікластим! (Рильський, II, 1956, 15); // перен. Про струнку, тендітну жінку. Словник української мови в 11 томах
  5. лань — Лань и ла́ня, -ні ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять? К. Іов. 88. Словник української мови Грінченка