1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ласкавець

ласка́вець

I -вця, ч.

1》 заст. Благодійник (у 1 знач.).

2》 нар.-поет. Коханець.

II -вцю, ч.

Трав'яниста, перев. лісова рослина родини зонтичних із блідо-рожевими квітками.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ласкавець — ласка́вець 1 іменник чоловічого роду, істота добродійник ласка́вець 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. ласкавець — Доброчинець, добродійник; ФЛК. коханець. Словник синонімів Караванського
  3. ласкавець — див. вітер; Добрий Словник синонімів Вусика
  4. ласкавець — ЛАСКА́ВЕЦЬ¹, вця, ч. 1. заст. Благодійник (у 1 знач.). Ляхистан ухиляється від сплати харчу і не приборкує козаків, отже, він постає проти свого володаря і ласкавця (З. Словник української мови у 20 томах
  5. ласкавець — ДОБРОДІ́ЙНИК (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), БЛАГОДІ́ЙНИК, ФІЛАНТРО́П, ДОБРОЧИ́НЕЦЬ рідше, ДОБРО́ДІЙ розм., БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ заст., МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬ заст., ЛАСКА́ВЕЦЬ заст. Словник синонімів української мови
  6. ласкавець — Ласка́вець, -вця, -вцеві, -вцем, -ка́вцю! -ка́вці, -ка́вців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ласкавець — ЛАСКА́ВЕЦЬ¹, вця, ч. 1. заст. Благодійник (у 1 знач.). Ляхистан ухиляється від сплати харчу і не приборкує козаків, отже, він постає проти свого володаря і ласкавця (Тулуб, Людолови, II, 1957, 461). 2. нар.-поет. Коханець. Словник української мови в 11 томах
  8. ласкавець — Ласкавець, -вця м. 1) Любовникъ (въ пѣснѣ). Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить, за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Ввесь світ сходить, та не найде такого ласкавця. Чуб. V. 317. 2) Милостивець, благодѣтель. 3) раст. Bupleurum rotundifolium. Шух. Кв. І. 111. Словник української мови Грінченка