ласкавець

ДОБРОДІ́ЙНИК (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), БЛАГОДІ́ЙНИК, ФІЛАНТРО́П, ДОБРОЧИ́НЕЦЬ рідше, ДОБРО́ДІЙ розм., БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ заст., МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬ заст., ЛАСКА́ВЕЦЬ заст. — Як благородний, хоча й бідний шляхтич, я не можу звести руку на свого добродійника (З. Тулуб); (Залєський:) Хто тебе з Зільбером звів? Я. Так ти замість того, щоб дякувати мені, своєму благодійникові, одурив мене (В. Собко); Історія.. і сучасність свідчать нам, що між матеріалістами, скептиками і т. ін. були і єсть щирі альтруїсти, філантропи (М. Драгоманов); Як доброчинець, Ладний усіх прийняти й привітать, Столи пан Людвіг каже застилать (М. Рильський); Знаю пана Гнатковського віддавна за патріота, тепер же маю його ще й за свого добродія (Лесь Мартович); Львівська колегія.. мала своїм високим шефом і благотворителем уславленого в польськім краю ратного мужа Станіслава Жолкєвського (І. Ле); — Славний ти хазяїн, то треба вбити тебе.. — І вбив би (бандит), та жінка кинулась йому в ноги, називаючи його милостивцем і синочком (М. Стельмах); Тепер Ляхистан.. не приборкує козаків, отже, він постає проти свого володаря і ласкавця (З. Тулуб).

КОХА́НЕЦЬ (чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною), КОХА́НОК розм., КОХА́Н розм., КОХА́НКО розм., ПОЛЮБО́ВНИК розм., ЛАСКА́ВЕЦЬ фольк., ПА́СІЯ заст., ЛЮБА́С діал.; ФАВОРИ́Т (коханий знатної, високої становищем жінки). Солдат заглядає у вікно і думає: "Може, коханця має?" За якийсь час справді появився у дверях молодий легінь. Жінка на порозі обняла його, поцілувала (В. Королович); Шлюбна жінка покинула Сенька перед кількома роками й утекла з своїм коханком до Америки (Лесь Мартович); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників (М. Стельмах); Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить; за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Весь світ сходить, та не найде такого ласкавця (П. Чубинський); Прилюдно цілувалася і обіймалася (Паланга) з ним, не криючись навіть, що має любаса (М. Коцюбинський); Не сів би хутором на тому шматку над Тясмином мій пращур Козюшевський, то сів би якийсь фаворит Катерини (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ласкавець — ласка́вець 1 іменник чоловічого роду, істота добродійник ласка́вець 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. ласкавець — Доброчинець, добродійник; ФЛК. коханець. Словник синонімів Караванського
  3. ласкавець — див. вітер; Добрий Словник синонімів Вусика
  4. ласкавець — I -вця, ч. 1》 заст. Благодійник (у 1 знач.). 2》 нар.-поет. Коханець. II -вцю, ч. Трав'яниста, перев. лісова рослина родини зонтичних із блідо-рожевими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ласкавець — ЛАСКА́ВЕЦЬ¹, вця, ч. 1. заст. Благодійник (у 1 знач.). Ляхистан ухиляється від сплати харчу і не приборкує козаків, отже, він постає проти свого володаря і ласкавця (З. Словник української мови у 20 томах
  6. ласкавець — Ласка́вець, -вця, -вцеві, -вцем, -ка́вцю! -ка́вці, -ка́вців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ласкавець — ЛАСКА́ВЕЦЬ¹, вця, ч. 1. заст. Благодійник (у 1 знач.). Ляхистан ухиляється від сплати харчу і не приборкує козаків, отже, він постає проти свого володаря і ласкавця (Тулуб, Людолови, II, 1957, 461). 2. нар.-поет. Коханець. Словник української мови в 11 томах
  8. ласкавець — Ласкавець, -вця м. 1) Любовникъ (въ пѣснѣ). Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить, за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Ввесь світ сходить, та не найде такого ласкавця. Чуб. V. 317. 2) Милостивець, благодѣтель. 3) раст. Bupleurum rotundifolium. Шух. Кв. І. 111. Словник української мови Грінченка