ласка

ЛА́СКА (вияв любові), НІ́ЖНІСТЬ, ПЕ́СТОЩІ, ПЕ́СТУВАННЯ, ГОЛУ́БЛЕННЯ, МИЛУВА́ННЯ нар.-поет., ПЕ́ЩЕННЯ рідше, МИ́ЛОЩІ рідко. Не закривала йому на ніч очей материна ласка, не будили ранком її пестощі (Панас Мирний); Марися немало здивувалася тої ніжності, бо баба була дуже строга і ніколи не цілувала нікого (І. Франко); Від чого більш жаль візьме? Чи від батькових скубок, або хоч і пужки, чи від материного голублення (Г. Квітка-Основ'яненко); Так росла Докія: без милування, без жалування, без ляльок, без дитячих іграшок (Б. Грінченко); Ні любощам, ні милощам Не йме (серце) віри, не йме віри (П. Куліш).

ПО́СЛУГА (дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому), ЛА́СКА, УСЛУ́ГА (ВСЛУ́ГА) заст., МИ́ЛІСТЬ заст., ПРИСЛУ́ГА діал.; УВА́ЖНІСТЬ, ЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ (готовність прислужитися іншій людині). Він бігав ще хлопчиськом за мисливцями та різними послугами дорослим заробляв собі право постріляти (О. Гончар); Зробіть мені ласку, найміть мені хату десь близько од Вашої і упорядкуйте справу з обідом (М. Коцюбинський); За Вашу дуже приятельську прислугу і услугу дякую Вам (В. Стефаник); Спасибі Вам, щире спасибі за Вашу поміч та уважність до мене! (Леся Українка); Поза службовими взаєминами Євецький — сама люб'язність та доброзичливість (Ю. Шовкопляс).

I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Пішла, попрощалась із господарями, подякувала їм за милість і за ласку (Марко Вовчок); Вона ждала од його більше привітності, ласкавості (І. Нечуй-Левицький); В кожному слові жартівниць відчувала (Ліда) доброзичливість і щирість (П. Кочура); Людина насамперед має бути доброю, і виколисувати доброту треба з дитинства (І. Цюпа); Стільки добрості було в бабусиному тоні, що Янек голосно розридався (З. Тулуб); В запитанні сина були і турбота, і надія, і та дружня зичливість, що завжди хвилювали і тішили Федора Архиповича (Н. Рибак); В словах Гармашихи сьогодні чомусь бракувало звичайної душевної теплоти (А. Головко); "До підступних, до лукавих, безсердечних, до недобрих і добрих — до всіх вона має в душі запас материнського тепла..." (О. Гончар); Хороший у них тато! ..з-під попелястих вусів посмішка так і сяє, так і ллється, а в очах теплінь, лагідність (В. Речмедін); Маруся не знала жалування в цій сім'ї (Б. Грінченко).

II. ЛА́СКА (невелика хижа тварина з тонким і гнучким тілом), ЛА́СИЦЯ, ЛА́СОЧКА пестл. рідше, Я́СОЧКА пестл. рідше, Я́СОНЬКА пестл. рідше. Відстріл багатьох птахів та звірів поки що суворо заборонено на всій території (України).. Серед них — ..куниці, ласки, горностаї, ведмеді (з журналу); Ласиця водиться в Карпатах; Коли — зирк! — вискочила ласочка з земляної нори (Панас Мирний); Вона.. підвела головку, як ясочка, та й засміялась (А. Тесленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ласка — (доброзичливе ставлення) доброта, доброзичливість, зичливість, теплота, книжн. благодать. Словник синонімів Полюги
  2. ласка — ла́ска 1 іменник жіночого роду доброзичливе ставлення; пещення ла́ска 2 іменник жіночого роду, істота тварина Орфографічний словник української мови
  3. ласка — (ставлення) доброта, добрість, ласкавість, доброзичливість; (вияв любови) ніжність, пестощі, милування, голублення, пестування; (з боку сильного) милість, увага, добродійство; П. послуга, г. прислуга. Словник синонімів Караванського
  4. ласка — див. благо; доброта Словник синонімів Вусика
  5. ласка — I [ласка] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сок (тварина) II [ласка] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. ласк (пещення) Орфоепічний словник української мови
  6. ласка — I -и, ж. 1》 Доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь. Будь ласка; Коли (як, якщо) [буде] (твоя, ваша і т. ін.) ласка; З ласки вашої (твоєї і т. ін.) — чемне звертання в разі прохання або згоди на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ласка — ЛА́СКА¹, и, ж. 1. Доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь. – Спасибі тобі, дочко, за твою ласку, як до його, так і до мене (Панас Мирний); Йому потрібне її втішне слово й дружня ласка (Л. Словник української мови у 20 томах
  8. ласка — Боже, Боже, хай Твоя ласка нас споможе. Бажання побожних людей. Коби ласка ваша, то буде каша наша. Як схочете вволити нашу просьбу, то певно поможете. Не стою тобі попе, в ласку, бо вже освятив еси мені паску. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. ласка — будь ла́ска. 1. Усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т. ін; прошу́. — Скажіть, будь ласка, де знаходиться воєнком? — зупинив її Підіпригора (М. Стельмах); — Купуйте квіти! Ну, купіть, будь ласка!... Фразеологічний словник української мови
  10. ласка — Ла́ска, -ски, -сці; ла́ски, ласк Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. ласка — ЛА́СКА¹, и, ж. 1. Доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь. — Спасибі тобі, дочко, за твою ласку, як до його, так і до мене (Мирний, І, 1949, 360); Йому потрібне її втішне слово й дружня ласка (Сміл. Словник української мови в 11 томах
  12. ласка — Ласка, -ки ж. 1) Любовь, привязанность, ласка. У дівчини стільки ласки, як на тихій воді ряски. Лавр. 1. Утеряла дівчинонька у козака ласку. Мет. Словник української мови Грінченка