ласка

будь ла́ска. 1. Усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т. ін; прошу́. — Скажіть, будь ласка, де знаходиться воєнком? — зупинив її Підіпригора (М. Стельмах); — Купуйте квіти! Ну, купіть, будь ласка! — І вже букетик у моїх руках (Л. Дмитерко); — Ластівка своїх малят .. доглядає, поки крила їм відростуть, а коли крила є, тоді, будь ласка: дарую вам небо, дарую вам простір (О. Гончар); — Якщо ви хочете йти зі мною,— будь ласка (Григорій Тютюнник). 2. Усталена форма вираження згоди, чемної відповіді на слова вдячності і т. ін.; про́шу. (Співбесідник (до Карташова):) Киньмо цю розмову. (Карташов:) Будь ласка (О. Довженко); — Трусити, так усіх трусити, підряд.— О, будь ласка! (А. Головко); — Облиште ваші жарти.— Будь ласка (Василь Шевчук).

не оста́вити ла́скою кого, перев. чиєю, заст. Виявити піклування про когось, прихильність до когось, підтримку комусь. Випив Кирило Тур горілки й каже: — Уже ж, пане вельмишановний, не остав твоєю ласкою і мого побратима (П. Куліш); Кланяюсь, прошу: — Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів! (Марко Вовчок).

обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) (своє́ю) ла́скою кого. Ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь. Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний); Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе (не обділить) нас своєю ласкою (Панас Мирний).

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску). Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену .. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав (Пищимуха), беручись за ложку (Панас Мирний).

що ла́ска чия. 1. Те, що можна; що-небудь. — Подайте, ясновельможний князю, що ваша ласка, бідному каліці за спасення своєї душі, за Рай пресвітлий… — тяг далі Кривоніс старечим дрижачим голосом (І. Нечуй-Левицький). 2. Все, що завгодно, що хочеться. — Вибирайте, що ваша ласка,— лагідно запрошував продавець, показуючи товари (З газети).