1. Словник української мови Грінченка

ласка

Ласка, -ки

ж.

1) Любовь, привязанность, ласка. У дівчини стільки ласки, як на тихій воді ряски. Лавр. 1. Утеряла дівчинонька у козака ласку. Мет. Я. Серце рвалося, сміялось, виливало мову, виливало, як уміло, за темнії ночі, за вишневий сад зелений, за ласки дівочі. Шевч. 4. Чужа жка сироті Великдень. Ном. № 10702.

2) Милость, благосклонность, благоволеніе, благодать; покровительство. Панська ласки до порош. Ном. № 1200. Боїться ласки втратити. Н. Вол. у. Я панською ласкою багатий. Шевч. 139. Знайшла бо єси ласку в Бога. Єв. Л. І. 30. Святителю Миколаю, угоднику Божий, помощнику скорий! допоможи мені ласкою своєю небесною! Чуб. І. 114. Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. ІІ. 13. І над собакою повинно мати ласку. Ном. № 4498. з ласки. Изъ милости, даромъ. Хто служить з ласки, тому милосердиєм платять. Ном. № 10326. Живу у чужій сем'ї з ласки. МВ. ІІ. 105. з божої ласки. Божіею милостью. запобігати ласки. Добиваться милости, благосклонности. Такої ласки можна і в цигана запобігти. Ном. № 4769. ласку творити. Быть любезнымъ. На чиїм возі їдеш, тому й ласку твори. Ном. 9610. коли ласка ваша, твоя. Пожалуйста! Если возможно. Пусти мене прогулятись, коли ласка твоя. то по вашій ласці. Это какъ вамъ будетъ угодно. То по вашій ласці: як дасте, — матиме. Н. Вол. у. аби була ласка... Лишь-бы было угодно... Аби була ласка слухати, — поки не охрип, — співатиму. Шевч. 156. те робив, що з ласки вашої звеліли. Я дѣлалъ то, что вамъ угодно было приказать. Стор. МПр. 45. будь ласка, будь ласко!.. Пожалуйста! Будь ласка, дай мені!..

3) Одолженіе.

4) Ласочка, ласица. ум. ласочка. Плаче собі тихесенько... Шелесть!.. коли гляне: по-під тем, мов ласочка, крадеться Оксана. Шевч. 143.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ласка — (доброзичливе ставлення) доброта, доброзичливість, зичливість, теплота, книжн. благодать. Словник синонімів Полюги
  2. ласка — ла́ска 1 іменник жіночого роду доброзичливе ставлення; пещення ла́ска 2 іменник жіночого роду, істота тварина Орфографічний словник української мови
  3. ласка — (ставлення) доброта, добрість, ласкавість, доброзичливість; (вияв любови) ніжність, пестощі, милування, голублення, пестування; (з боку сильного) милість, увага, добродійство; П. послуга, г. прислуга. Словник синонімів Караванського
  4. ласка — див. благо; доброта Словник синонімів Вусика
  5. ласка — I [ласка] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сок (тварина) II [ласка] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. ласк (пещення) Орфоепічний словник української мови
  6. ласка — I -и, ж. 1》 Доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь. Будь ласка; Коли (як, якщо) [буде] (твоя, ваша і т. ін.) ласка; З ласки вашої (твоєї і т. ін.) — чемне звертання в разі прохання або згоди на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ласка — ЛА́СКА¹, и, ж. 1. Доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь. – Спасибі тобі, дочко, за твою ласку, як до його, так і до мене (Панас Мирний); Йому потрібне її втішне слово й дружня ласка (Л. Словник української мови у 20 томах
  8. ласка — Боже, Боже, хай Твоя ласка нас споможе. Бажання побожних людей. Коби ласка ваша, то буде каша наша. Як схочете вволити нашу просьбу, то певно поможете. Не стою тобі попе, в ласку, бо вже освятив еси мені паску. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. ласка — будь ла́ска. 1. Усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т. ін; прошу́. — Скажіть, будь ласка, де знаходиться воєнком? — зупинив її Підіпригора (М. Стельмах); — Купуйте квіти! Ну, купіть, будь ласка!... Фразеологічний словник української мови
  10. ласка — ЛА́СКА (вияв любові), НІ́ЖНІСТЬ, ПЕ́СТОЩІ, ПЕ́СТУВАННЯ, ГОЛУ́БЛЕННЯ, МИЛУВА́ННЯ нар.-поет., ПЕ́ЩЕННЯ рідше, МИ́ЛОЩІ рідко. Не закривала йому на ніч очей материна ласка, не будили ранком її пестощі (Панас Мирний); Марися немало здивувалася тої ніжності... Словник синонімів української мови
  11. ласка — Ла́ска, -ски, -сці; ла́ски, ласк Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. ласка — ЛА́СКА¹, и, ж. 1. Доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь. — Спасибі тобі, дочко, за твою ласку, як до його, так і до мене (Мирний, І, 1949, 360); Йому потрібне її втішне слово й дружня ласка (Сміл. Словник української мови в 11 томах