латинці

лати́нці

-ів, мн. (одн. латинець, -нця, ч.; латинка, -и, ж.), іст., розм.

Те саме, що латиняни.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. латинці — ЛАТИ́НЦІ, ів, мн. (одн. лати́нець, нця, ч.; лати́нка, и, ж.), іст., розм. Те саме, що лати́няни. – Троянець я, Еней одважний, Латинців ворог я присяжний, – Еней так з човна закричав (І. Словник української мови у 20 томах
  2. латинці — ЛАТИ́НЦІ, ів, мн. (одн. лати́нець, нця, ч.; лати́нка, и, ж.), іст., розм. Те саме, що латиня́ни. — Троянець я, Еней одважний, Латинців ворог я присяжний,— Еней так з човна закричав (Котл. Словник української мови в 11 томах