латинці
лати́нці
-ів, мн. (одн. латинець, -нця, ч.; латинка, -и, ж.), іст., розм.
Те саме, що латиняни.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- латинці — ЛАТИ́НЦІ, ів, мн. (одн. лати́нець, нця, ч.; лати́нка, и, ж.), іст., розм. Те саме, що лати́няни. – Троянець я, Еней одважний, Латинців ворог я присяжний, – Еней так з човна закричав (І. Словник української мови у 20 томах
- латинці — ЛАТИ́НЦІ, ів, мн. (одн. лати́нець, нця, ч.; лати́нка, и, ж.), іст., розм. Те саме, що латиня́ни. — Троянець я, Еней одважний, Латинців ворог я присяжний,— Еней так з човна закричав (Котл. Словник української мови в 11 томах