легітимаційний

Значення в інших словниках

1. легітимаційний — Легітимаці́йний: — законний, узаконений [21] — Легітимаці́йна карта: особисте посвідчення [47;VI] Словник з творів Івана Франка
2. легітимаційний — легітимаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
3. легітимаційний — ЛЕГІТИМАЦІ́ЙНИЙ, а, е, юр. Стос. до легітимації. Політичні режими в посткомуністичних державах є гібридними, а отже, і їх легітимаційний потенціал підлягає детальному аналізу (з наук. літ.); Державна варта була створена 18 травня 1918... Словник української мови у 20 томах
4. легітимаційний — ЛЕГІТИМАЦІ́ЙНИЙ, а, е, юр. Стос. до легітима№ції. ∆ Легітимаці́йна ка́рта, діал.— посвідка про особу. Вбув [Панько] великі чоботи, надяг кожух, а легітимаційну карту й карту до голосування запхав у пазуху (Март., Тв., 1954, 158). Словник української мови в 11 томах