лепет

ле́пет

-у, ч.

1》 Те саме, що лепетання.

2》 чого і без додатка, перен. Тихий невиразний шум.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лепет — ле́пет іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лепет — див. балаканина; звучання Словник синонімів Вусика
  3. лепет — ЛЕ́ПЕТ, у, ч. 1. Те саме, що лепета́ння. Харитя своїм дитячим лепетом прохала у Бога здоров'я слабій матусі (М. Коцюбинський); Вони, дивлячись на кумедні порухи маленьких рученят, на незрозумілий лепет і усмішки маленької, і собі усміхалися (Г. Коцюба). Словник української мови у 20 томах
  4. лепет — I. ШУМ (сукупність різноманітних, перев. незлагоджених звуків), ГО́МІН, ШУМОВИ́ННЯ, ПЕРЕДЗВІ́Н перев. поет., ШТУ́РМА заст., ЯСИНА́ заст., ЛО́СКІТ діал., ОГРО́М діал.; ШЕ́ЛЕСТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́ПІТ розм., ЛЕ́ПЕТ розм., ЛО́ПІТ розм., ПО́ШУМ поет., ШВА́РКІТ діал. Словник синонімів української мови
  5. лепет — ЛЕ́ПЕТ, у, ч. 1. Те саме, що лепета́ння. Харитя своїм дитячим лепетом прохала у бога здоров’я слабій матусі (Коцюб., І, 1955, 15); Вони, дивлячись на кумедні порухи маленьких рученят, на незрозумілий лепет і усмішки маленької... Словник української мови в 11 томах