лепет

ЛЕ́ПЕТ, у, ч.

1. Те саме, що лепета́ння.

Харитя своїм дитячим лепетом прохала у Бога здоров'я слабій матусі (М. Коцюбинський);

Вони, дивлячись на кумедні порухи маленьких рученят, на незрозумілий лепет і усмішки маленької, і собі усміхалися (Г. Коцюба).

2. чого і без дод., перен. Тихий невиразний шум.

Вітер затих, тільки з лепетом в річці Хвиля за хвилею йде (Дніпрова Чайка);

Вже холод осені я в теплім вітрі чую, і в листя лепеті, і в сонячнім вогні (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лепет — ле́пет іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лепет — див. балаканина; звучання Словник синонімів Вусика
  3. лепет — -у, ч. 1》 Те саме, що лепетання. 2》 чого і без додатка, перен. Тихий невиразний шум. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лепет — I. ШУМ (сукупність різноманітних, перев. незлагоджених звуків), ГО́МІН, ШУМОВИ́ННЯ, ПЕРЕДЗВІ́Н перев. поет., ШТУ́РМА заст., ЯСИНА́ заст., ЛО́СКІТ діал., ОГРО́М діал.; ШЕ́ЛЕСТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́ПІТ розм., ЛЕ́ПЕТ розм., ЛО́ПІТ розм., ПО́ШУМ поет., ШВА́РКІТ діал. Словник синонімів української мови
  5. лепет — ЛЕ́ПЕТ, у, ч. 1. Те саме, що лепета́ння. Харитя своїм дитячим лепетом прохала у бога здоров’я слабій матусі (Коцюб., І, 1955, 15); Вони, дивлячись на кумедні порухи маленьких рученят, на незрозумілий лепет і усмішки маленької... Словник української мови в 11 томах