1. Великий тлумачний словник сучасної мови

летючий

летю́чий

-а, -е.

1》 Який має здатність пересуватися в повітрі за допомогою крил.

|| Який летить у повітрі, пересуваючись за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.).

|| Який пересувається в повітрі завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.).

|| Який рухається в повітрі (про літаки, ракети і т. ін.).

|| Який пересувається в просторі на літальному апараті.

|| перен. Який розноситься, лине в просторі (про слова, звуки тощо).

Летюча миша — а) те саме, що кажан; б) переносний гасовий ліхтар.

Летючий собака — великий рукокрилий нічний ссавець-кажан.

2》 Який швидко рухається (по землі, воді і т. ін.).

|| Якому властиво швидко переміщатися з місця на місце.

|| перен. Який швидко поширюється, розноситься (про звістку, палке слово і т. ін.).

|| перен. Легкий, стрімкий (про крок, ходу).

|| перен. Неврівноважений, неспокійний (про людину та її вдачу).

Летючий голландець — легендарний образ капітана, приреченого на вічне плавання в морі, а також корабель цього капітана.

3》 перен. Якого починають без попередньої підготовки і проводять швидко (про мітинги, збори); летучий (у 4 знач.).

|| Який швидко проходить.

4》 спец. Те саме, що леткий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. летючий — летю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. летючий — ЛЕТЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Який має здатність пересуватися в повітрі за допомогою крил. Знайду те слово, – радий, мов дитя, І сяє ніч, і рожевіє туча, І вже я сам, немов бджола летюча, Обмазаний у кольори життя (А. Словник української мови у 20 томах
  3. летючий — летю́чий голла́ндець. Легендарний образ капітана, приреченого на вічне плавання в морі, а також корабель цього капітана. (Представник “Стремительного”:) Летючим голландцем ми будемо бродити по морю, і нам тоді не страшний ніхто (О. Корнійчук). Фразеологічний словник української мови
  4. летючий — ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ... Словник синонімів української мови
  5. летючий — Летю́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. летючий — ЛЕТЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Який має здатність пересуватися в повітрі за допомогою крил. Знайду те слово, — радий, мов дитя, І сяє ніч, і рожевіє туча, І вже я сам, немов бджола летюча, Обмазаний у кольори життя (Мал. Словник української мови в 11 томах
  7. летючий — Летючий, -а, -е Летающій, летучій. Левиц. І. 226. З пистолю кулею летючу птицю б'є. Стор. II. 222. Се летючий горобець. Н. Вол. у. Це летюча птиця, а це піша. Черк. у. Словник української мови Грінченка