летючий
летю́чий голла́ндець. Легендарний образ капітана, приреченого на вічне плавання в морі, а також корабель цього капітана. (Представник “Стремительного”:) Летючим голландцем ми будемо бродити по морю, і нам тоді не страшний ніхто (О. Корнійчук).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- летючий — летю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- летючий — -а, -е. 1》 Який має здатність пересуватися в повітрі за допомогою крил. || Який летить у повітрі, пересуваючись за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). || Який пересувається в повітрі завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- летючий — ЛЕТЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Який має здатність пересуватися в повітрі за допомогою крил. Знайду те слово, – радий, мов дитя, І сяє ніч, і рожевіє туча, І вже я сам, немов бджола летюча, Обмазаний у кольори життя (А. Словник української мови у 20 томах
- летючий — ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ... Словник синонімів української мови
- летючий — Летю́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- летючий — ЛЕТЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Який має здатність пересуватися в повітрі за допомогою крил. Знайду те слово, — радий, мов дитя, І сяє ніч, і рожевіє туча, І вже я сам, немов бджола летюча, Обмазаний у кольори життя (Мал. Словник української мови в 11 томах
- летючий — Летючий, -а, -е Летающій, летучій. Левиц. І. 226. З пистолю кулею летючу птицю б'є. Стор. II. 222. Се летючий горобець. Н. Вол. у. Це летюча птиця, а це піша. Черк. у. Словник української мови Грінченка