лет
висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т. ін. Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т. ін. Людина високого льоту відповідно проявляє себе, здебільшого, вже в молоді роки (З газети); В. І. Вернадський — учений великого лету (З журналу).
з висоти́ пташи́ного ле́ту (польо́ту). Згори, звисока. Оглядаючи поле української.. новелістики навіть так схематично, немовби з висоти пташиного лету, все ж цілком певно переконуєшся, що в науковому освоєнні цього дорогоцінного культурного надбання досі зроблено ще далеко не все (З журналу); Якщо подивитись у вечірні години на наше місто з висоти пташиного польоту, то перед очима постане казкова панорама (З газети). з пташи́ного польо́ту. Місто Бразиліа з пташиного польоту нагадує реактивний літак з трохи відігнутими назад крилами (З журналу).
лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін.) на льоту́ (на лету́) що. Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т. ін. що-небудь. Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький); Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар); Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс); Парубок зразу прив’язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах); Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ, .. прослідити його зв’язок з іншими (І. Франко); Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося .. течією друкованого слова (Панас Мирний).
на лету́ (на льоту́), з дієсл. 1. Дуже швидко, відразу, тут же. Лиш відійдеш від них — гримне тобі услід вибух реготу. То, певно, вже щось підмітили в тобі і влучним, вразливим дотепом схарактеризували на лету (Г. Хоткевич). 2. Поспішаючи, мимохідь, побіжно і т. ін. Син,.. щось на лету гукнув батькові, але за гулом, за тупотом Оленчук нічого не розібрав (О. Гончар).
низько́го (невисо́кого, дрібно́го і т. ін.) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, працівни́к і т. ін. Який займає незначне становище в суспільстві. Був той хлопець такого ж дрібного льоту, як і вона,— розносив од свого хазяїна-ткача вовну прялям (Переклад М. Лукаша).
Значення в інших словниках
- лет — лет іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лет — У. У поетичному вжитку – те саме, що літ, летіння. Після кільканадцяти кілометрів скаженого лету Заболотний, не питаючись згоди, раптом звернув убік (О.Гончар). Літературне слововживання
- лет — літ. політ. Словник синонімів Караванського
- лет — -у, ч., поет. Дія за знач. літати і летіти; літ (див. літ I). Зриватися в лет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лет — ЛЕТ, у, ч., поет. Дія за знач. літа́ти і леті́ти; літ (див. літ¹). Маленька пташка уперто літала над головою в Дорі .. Він зацікавився нею і довго стежив за її летом (М. Коцюбинський); Справжній мисливець той.. Словник української мови у 20 томах
- лет — Лет, ле́ту, звич. літ, ле́ту Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лет — ЛЕТ, у, ч., поет. Дія за знач. літа́ти і леті́ти; літ ( див. літ¹). Маленька пташка уперто літала над головою в Дорі.. Він зацікавився нею і довго стежив за її летом (Коцюб., II, 1955, 381). ◊ Зрива́тися в лет — пориватися летіти або швидко летіти. Словник української мови в 11 томах
- лет — Лет, -ту м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у. Словник української мови Грінченка