лисичити

лиси́чити

-чу, -чеш, недок., розм.

Бути лисицею (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисичити — лиси́чити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. лисичити — див. лестити; обманювати; хитрувати Словник синонімів Вусика
  3. лисичити — ЛИСИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. Хитрувати, лестити комусь, підлабузнюватися до когось. Навіщо б я мала ховати очі та лисичити? (М. Словник української мови у 20 томах
  4. лисичити — ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. лисичити — ЛИСИ́ЧИТИ, чу, чеш, недок., розм. Бути лисицею (у 2 знач.). [Приблуда:] Як тілько хто почне передо мною лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (Кроп., І, 1958, 156). Словник української мови в 11 томах