1. Словник синонімів української мови

лисичити

ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док.: схитрува́ти, схитри́ти, злука́вити. Наполеон хитрував, але не міг приховати, що посилено готується до війни (П. Кочура); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько (Ю. Бедзик); Бронко не певний, чи та хитра дівчина не лукавить з ним (Ірина Вільде); — Нащо крутити, Іване Семеновичу? Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? (Ю. Яновський); Вихляв штабс-капітан чи говорив щиро, — трудно було зрозуміти (С. Добровольський); Антон Таран не довів, що Петро не винуватий, і щось надто маневрував (П. Автомонов); Задобрював, комбінував, підмазував — весь світ його тоді до цього звівся (О. Гончар); (Зінька:) Навіщо б я мала ховати очі та лисичити? Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! (М. Кропивницький); — Ми розуміємося добре, мій сину, і не потребуємо між собою політикувати (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисичити — лиси́чити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. лисичити — див. лестити; обманювати; хитрувати Словник синонімів Вусика
  3. лисичити — -чу, -чеш, недок., розм. Бути лисицею (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лисичити — ЛИСИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. Хитрувати, лестити комусь, підлабузнюватися до когось. Навіщо б я мала ховати очі та лисичити? (М. Словник української мови у 20 томах
  5. лисичити — ЛИСИ́ЧИТИ, чу, чеш, недок., розм. Бути лисицею (у 2 знач.). [Приблуда:] Як тілько хто почне передо мною лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (Кроп., І, 1958, 156). Словник української мови в 11 томах