1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лицяння

лиця́ння

-я, с.

Дія за знач. лицятися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лицяння — лиця́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лицяння — ЛИЦЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. лиця́тися. Чути веселі вигуки, срібні реготи дівчат та шепоти лицяння (І. Франко); – Невже тобі не обридло це лицяння? Ти зрозумій, що всі приходили тільки використати тебе – дівчину гарну, вродливу... (В. Словник української мови у 20 томах
  3. лицяння — ЗАЛИЦЯ́ННЯ, ЛИЦЯ́ННЯ, ЖЕНИХА́ННЯ, ФЛІРТ, ФЛІРТУВА́ННЯ, ЗАЛЬО́ТИ мн., розм., ФІ́ГЛІ мн., розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ДЖИГУ́НСТВО розм. Словник синонімів української мови
  4. лицяння — Лиця́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лицяння — ЛИЦЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. лиця́тися. Та як ударить [Остап Вересай] про жону гусарську, Про щиголеве розповість лицяння, — Ну, хто б таки байдуже слухать міг? (Рильський, Зграя.., 1960, 39); Чути веселі вигуки, срібні регати дівчат та шепоти лицяння (Фр., VIII, 1952, 78). Словник української мови в 11 томах
  6. лицяння — Лиця́ння, -ня с. Ухаживаніе, любезничаніе. Словник української мови Грінченка