луза

лу́за

-и, ж.

Отвір, у який має впасти більярдна куля в кутах та двох довгих бортах більярдного стола.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. луза — лу́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. луза — ЛУ́ЗА, и, ж. Один із шести отворів із сітчастими мішечками, що розміщені по краях більярдного столу. Повернеться додому, спитає жінка, яке там море, а він і моря не бачив: самі киї, кулі та лузи перед очима (О. Гончар); – Ну, ви менi даруйте.... Словник української мови у 20 томах
  3. луза — И, ж. Жіночі статеві органи. ◇ Закатати по лузі — здійснити статевий акт. Я би зараз з радістю поганяв шари, закатав по лузі... Розбита луза — піхва, що втратила свою еластичність. Там вже нема чого трахати: розбита луза з роками і кількістю партнерів. Словник сучасного українського сленгу
  4. луза — ЛУ́ЗА, и, ж. Один із шести отворів із сітчастими мішечками, що знаходяться по краях більярдного стола. Тишу більярдної порушував тільки шелест слонової кістки по зеленому полі та зрідка грюк кулі, що гримала в кутню лузу (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 63). Словник української мови в 11 томах