люб'язно
люб'я́зно
Присл. до люб'язний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- люб'язно — люб'я́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- люб'язно — ЛЮБ'Я́ЗНО. Присл. до люб'я́зний. Став до нього сотник люб'язно говорити (Г. Квітка-Основ'яненко); Наступного дня, вранці, Івась з Катрею прибули в суд. Пухляков прийняв їх люб'язно і зразу ж показав папери (В. Словник української мови у 20 томах
- люб'язно — ЛЮ́БО присл. (ніжно, з любов'ю), МИ́ЛО, ЛЮБ'Я́ЗНО, ЛАСКА́ВО, ЛЮБЕ́НЬКО. Семен був ставний парубок, і не раз йому любо посміхалась Ярина (П. Панч); Тільки-но говорив любо та мило і враз кинувся, як із ланцюга. Словник синонімів української мови