люб'язний

люб'я́зний

I -а, -е, кому, заст., діал.

Любий.

II -а, -е.

Уважний, привітний до кого-небудь.

|| Сповнений уваги, привітності.

|| рідко. Уживається як форма ввічливого або фамільярного звертання.

|| у знач. ім. люб'язний, -ного, ч.

Будьте люб'язні — форма ввічливого прохання; звертання; будь ласка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люб'язний — люб'я́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. люб'язний — Любий, привітний, ласкавий, уважний, кн. обхідливий; ЛЮБ'ЯЗНИЙ б. з., любий, милий. Словник синонімів Караванського
  3. люб'язний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. люб'язний — Добрячий, ласкавий, послужливий, приємний, чемний, див. коректний, куртуазний, галянтний Словник чужослів Павло Штепа
  5. люб'язний — ЛЮБ'Я́ЗНИЙ, а, е. Уважний, привітний до кого-небудь; чемний. Вона була господиня привітна та люб'язна (Марко Вовчок); Вона Ольга Всеволодівна була люб'язна з ним, але йому й на думку не спадало, що це може означати щось більш за жіночу чемність (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. люб'язний — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови