лягати

ляга́ти

-аю, -аєш, недок., лягти, ляжу, ляжеш; мин. ч. ліг, лягла, лягло; наказ. сп. ляж, док.

1》 Приймати горизонтальне положення, розпластуючись усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин); прот. вставати.

|| у що, на що. Розташовуватися де-небудь у горизонтальному положенні.

|| У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення.

|| з інфін., на що, до чого, у що, де і без додатка. Лаштуватися до сну, вкладатися спати.

|| військ. Приймати горизонтальне положення, щільно притискуючись до землі з метою уникнути кулі, осколка тощо.

2》 Поступати на лікування в медичний заклад.

|| тільки док. Тяжко захворіти; злягти.

3》 Вмирати, гинути в бою.

|| Падати зрубаним, зрізаним (про певні рослини).

4》 тільки 3 ос. Опускатися, падати на яку-небудь поверхню (про предмети).

|| на чому, де, на що. Розміщуватися на якій-небудь поверхні.

|| Розташовуватися певним чином.

|| Займати, приймати певне положення.

5》 тільки 3 ос., по чому, на що. Поширюючись поверхнею, вкривати собою що-небудь.

|| Падати на щось (про сонячне проміння, тінь і т. ін.).

|| Вкривати обличчя людини, з'являтися місцями на його поверхні (про загар, рум'янець і т. ін.).

|| без додатка, перен. Наставати (про вечір, ніч і т. ін.).

6》 тільки 3 ос., перен. Поширюватися на кого-, що-небудь.

|| Бути тягарем, обтяжувати (про горе, відчай і т. ін.).

7》 тільки 3 ос., куди, до чого, на що, перен. Пролягати, тягнутися (про шлях, дорогу).

|| тільки док. Уміститися на певній площині.

|| перен. Бути між ким-, чим-небудь, розділяючи, роз'єднуючи когось, щось.

8》 спец. Обирати певний напрямок, положення (про судна, літаки). Лягати в дрейф.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лягати — (приймати горизонтальне положення) падати, простягатися, (вкриваючи поверхню) слатися, розстелятися, (лаштуватися спати) кластися, укладатися, (світло, тінь, абстрактні поняття) падати. Словник синонімів Полюги
  2. лягати — ляга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. лягати — Розпростиратися; (спати) вкладатися, д. ляговитися; (- покоси) падати; (- фарбу) накладатися; (- тінь) залягати; (- ніч) наставати; (до лікарні) кластися; (на серце) обтяжувати що; (- шлях) тягнутися, простелятися; (між А і Б) пролягати. Словник синонімів Караванського
  4. лягати — ЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЛЯГТИ́, ля́жу, ляжеш; мин. ч. ліг, лягла́, лягло́; наказ. сп. ляж, док. 1. Приймати горизонтальне положення, розпластуючись усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин); протилежне вставати. Словник української мови у 20 томах
  5. лягати — Встає з курми, а лягає з свиньми. Про пияка, що з раня йде пити, а валяється пяний де лише впаде. Лягаю небита, встаю несита. Хвалилась вдова, яку колись чоловік побивав. Ляжу не ївши, встану не пивши. Лягаю голоден, а тверезий устаю. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. лягати — (аж) ляга́ти (по́котом) (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Фразеологічний словник української мови
  7. лягати — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал. Словник синонімів української мови
  8. лягати — ЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЛЯГТИ́, ля́жу, ляжеш; мин. ч. ліг, лягла́, лягло́; наказ. сп. ляж, док. 1. Приймати горизонтальне положення, розпластуючись усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин); протилежне вставати. Словник української мови в 11 томах
  9. лягати — Ляга́ти, -гаю, -єш сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. МВ. ІІ. 15. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Мет. 260. Словник української мови Грінченка