майнувати
майнува́ти
-ую, -уєш, недок., діал.
Швидко їхати, мчати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- майнувати — майнува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- майнувати — МАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Швидко їхати, мчати. – Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались? – До якоїсь чорнобривки Всю ніч майнували (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
- майнувати — Ї́ХАТИ (про людей — пересуватися на якомусь із видів транспорту), ІТИ́ (ЙТИ), КОТИ́ТИ розм., ПОГАНЯ́ТИ розм.; МЧА́ТИ, МЧА́ТИСЯ, ЛЕТІ́ТИ, НЕСТИ́СЯ, ГНА́ТИ розм., ГНА́ТИСЯ розм., МАЙНУВА́ТИ діал. (швидко); СКАКА́ТИ (на коні); ТРЮ́ХАТИ розм. Словник синонімів української мови
- майнувати — МАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Швидко їхати, мчати. — Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались? — До якоїсь чорнобривки Всю ніч майнували (Шевч., І, 1951, 331). Словник української мови в 11 томах