1. Словник української мови в 11 томах

майнувати

МАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Швидко їхати, мчати.

— Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались? — До якоїсь чорнобривки Всю ніч майнували (Шевч., І, 1951, 331).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майнувати — майнува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. майнувати — -ую, -уєш, недок., діал. Швидко їхати, мчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. майнувати — МАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Швидко їхати, мчати. – Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались? – До якоїсь чорнобривки Всю ніч майнували (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  4. майнувати — Ї́ХАТИ (про людей — пересуватися на якомусь із видів транспорту), ІТИ́ (ЙТИ), КОТИ́ТИ розм., ПОГАНЯ́ТИ розм.; МЧА́ТИ, МЧА́ТИСЯ, ЛЕТІ́ТИ, НЕСТИ́СЯ, ГНА́ТИ розм., ГНА́ТИСЯ розм., МАЙНУВА́ТИ діал. (швидко); СКАКА́ТИ (на коні); ТРЮ́ХАТИ розм. Словник синонімів української мови