майновий

майнови́й

-а, -е.

Прикм. до майно 1).

|| Стос. до володіння майном. Майнові відносини.

Майновий ценз — показник, який характеризує кількість майна, що належить даній особі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майновий — майнови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. майновий — [майновий] м. (на) -вому/-ноув'ім, мн. -ноув'і Орфоепічний словник української мови
  3. майновий — МАЙНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до майно́ 1. Багатства, що добувалися у війнах, сприяли майновому розшаруванню, яке порушувало традиційні підвалини суспільства (з наук. літ.); Одним з основних видів майнових прав є право власності (з навч. літ.); // Стос. Словник української мови у 20 томах
  4. майновий — МАЙНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до майно́ 1. Майнова частка дорослих синів [у скіфів].. могла бути виділена за життя батьків (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 150); // Стос. до володіння майном. Словник української мови в 11 томах