майновий
майнови́й
-а, -е.
Прикм. до майно 1).
|| Стос. до володіння майном. Майнові відносини.
Майновий ценз — показник, який характеризує кількість майна, що належить даній особі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- майновий — майнови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- майновий — [майновий] м. (на) -вому/-ноув'ім, мн. -ноув'і Орфоепічний словник української мови
- майновий — МАЙНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до майно́ 1. Багатства, що добувалися у війнах, сприяли майновому розшаруванню, яке порушувало традиційні підвалини суспільства (з наук. літ.); Одним з основних видів майнових прав є право власності (з навч. літ.); // Стос. Словник української мови у 20 томах
- майновий — МАЙНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до майно́ 1. Майнова частка дорослих синів [у скіфів].. могла бути виділена за життя батьків (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 150); // Стос. до володіння майном. Словник української мови в 11 томах