майновий
МАЙНОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до майно́ 1.
Багатства, що добувалися у війнах, сприяли майновому розшаруванню, яке порушувало традиційні підвалини суспільства (з наук. літ.);
Одним з основних видів майнових прав є право власності (з навч. літ.);
// Стос. до володіння майном.
Деякий час я вважав, що пан полковник вичитує з паперів свій родовід або ж веде записи майнових справ (Ю. Мушкетик);
Немало вбивств чиняться через майнові інтереси (Валерій Шевчук);
Майнова відповідальність застосовується у формі .. майнових санкцій (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- майновий — майнови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- майновий — [майновий] м. (на) -вому/-ноув'ім, мн. -ноув'і Орфоепічний словник української мови
- майновий — -а, -е. Прикм. до майно 1). || Стос. до володіння майном. Майнові відносини. Майновий ценз — показник, який характеризує кількість майна, що належить даній особі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- майновий — МАЙНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до майно́ 1. Майнова частка дорослих синів [у скіфів].. могла бути виділена за життя батьків (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 150); // Стос. до володіння майном. Словник української мови в 11 томах