1. Великий тлумачний словник сучасної мови

майстровитий

майстрови́тий

-а, -е, розм.

1》 Що вміє вправно майструвати що-небудь, робити ту або іншу ручну роботу.

2》 Той, що вміє, здатний виконувати що-небудь майстерно, на високому професійному рівні.

|| Виконаний уміло, майстерно, на високому професійному рівні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майстровитий — майстрови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. майстровитий — див. умілий Словник синонімів Вусика
  3. майстровитий — МАЙСТРОВИ́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який уміє і любить вправно майструвати (у 1 знач.). Народився Гнатко Копитович таки в моєму рідному селі Пакулі роботящим і майстровитим колгоспним ковалем, а ще кумедником та баляндрасником (В. Словник української мови у 20 томах