майстровитий
див. умілий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- майстровитий — майстрови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- майстровитий — -а, -е, розм. 1》 Що вміє вправно майструвати що-небудь, робити ту або іншу ручну роботу. 2》 Той, що вміє, здатний виконувати що-небудь майстерно, на високому професійному рівні. || Виконаний уміло, майстерно, на високому професійному рівні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- майстровитий — МАЙСТРОВИ́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який уміє і любить вправно майструвати (у 1 знач.). Народився Гнатко Копитович таки в моєму рідному селі Пакулі роботящим і майстровитим колгоспним ковалем, а ще кумедником та баляндрасником (В. Словник української мови у 20 томах