малий

мали́й

-а, -е.

1》 Невеликий розміром, незначний величиною; прот. великий.

|| Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми).

|| Невисокий, низький.

|| Неширокий, вузький.

|| Меншого, ніж треба, розміру.

|| Уживається в складі власних імен, назв установ, різних термінів і т. ін. Мала Азія. Малий театр. Мала літера. Малі планети. Мала авіація.

Мала Батьківщина — про місце, де людина народилася, провела дитинство, юність; рідний край.

Мала поганка (малий норець) — мисливський гніздовий птах стоячих водойм.

Малий теніс — пінг-понг, настільний теніс.

Малий тризвук муз. — те саме, що мінорний тризвук.

2》 Невеликий кількісно; нечисленний.

|| Невеликий сумою (про гроші).

Мале підприємство — невелике підприємство будь-якої форми власності, яке характеризується обмеженою кількістю працівників.

3》 Короткий, недовготривалий (про відтинок часу).

4》 Невеликий віком (перев. про дітей); малолітній.

|| у знач. присудк. сл.

|| у знач. ім. малий, -лого, ч.; мала, -лої, ж.; мале, -лого, с. Про хлопчика, дівчинку, немовля.

5》 Незначний за силою, ступенем свого вияву.

|| у сполуч. зі сл. сила. Слабий.

За малим не ... — мало не ...

Малий хід , мор. — уповільнений хід судна (уживається часто як команда).

6》 Який не має великого значення; неістотний.

Малий синдром псих. — психопатологічний розлад, який проявляється у вигляді тільки одного порушення.

|| у знач. ім. мале, -лого, с. Щось незначне, не дуже важливе.

7》 перен., зневажл. Позбавлений внутрішньої глибини.

8》 Який має невисоке суспільне або службове становище.

|| у знач. ім. малі, -лих, мн., рідко. Нижчі, пригноблені шари суспільства.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малий — (за розміром) крихітний, дрібний, мізерний, невеликий, (за кількістю) нечисленний, незначний, (за роками) недорослий, неповнолітній. Словник синонімів Полюги
  2. малий — мали́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. малий — МАЛЕНЬКИЙ, невеликий, невеличкий, незначний; (дуже) манюній, мацюпіснький; (- річку) недовгий, неширокий, неглибокий; (на зріст) невисокий, низький; (гурт) нечисленний; (- дітей) малолітній; (дощ) нетривалий, несильний; (факт) дрібний, малозначний... Словник синонімів Караванського
  4. малий — I замалий, коношок, крихітний, малезний, маленецький, маленечкий, маленький, малесенький, малесечкий, малечий, малісінький, малісічкий, малуватий, малюпунечкий, малюпунький, малюпусенький, малюсенький, малюсінький, малюсічкий, малюхний, малюцький... Словник синонімів Вусика
  5. малий — МАЛИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ме́нший, а, е. 1. Невеликий розміром, незначний величиною; маленький; протилежне великий. І малії камінці роблять синці (прислів'я); Сумує, квилить, плаче рано В Путивлі граді Ярославна. Словник української мови у 20 томах
  6. малий — мали́й: ♦ від малого до вели́кого (Франко) ♦ мали́й дідо́к, а вели́кий ціпок → дідок ♦ хто малого не шану́є, той вели́кого не варт (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. малий — Ого, ч. 1. Звертання до набагато молодшого за віком або до дитини. За це його поважають старші, між собою триндять, що малий повністю вдався у батька (А. Дністровий). 2. Брат. Це усе — з уст «малого» (ПіК). Словник сучасного українського сленгу
  8. малий — від мало́го до старо́го. Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Весь аул від малого до старого збігся до саней (З. Тулуб); Сонячний осінній день… Коло клубу — від малого до старого (З журналу). від старо́го до мало́го. Іван Оленчук.. Фразеологічний словник української мови
  9. малий — КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  10. малий — Мали́й, -ла́, -ле́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. малий — МАЛИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ме́нший, а, е. 1. Невеликий розміром, незначний величиною; протилежне великий. І малії камінці роблять синці (Номис, 1864, № 7350); Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях. Словник української мови в 11 томах