малий
МАЛИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ме́нший, а, е.
1. Невеликий розміром, незначний величиною; протилежне великий.
І малії камінці роблять синці (Номис, 1864, № 7350);
Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях. Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Гл., Вибр., 1951, 112);
Зварниця-ударниця у косинці білій — Бронзове обличчя, руки загрубілі… Дай же мені руки ці малі, дівочі, Поверни до мене свої терен-очі (Забашта, Нові береги, 1950, 41);
// Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми).
Сумує, квилить, плаче рано В Путивлі граді Ярославна. І каже: — Дужий і старий, Широкий Дніпре, не малий! (Шевч., II, 1953, 336);
В СРСР велику увагу приділяють використанню великих і малих рік (Фіз. геогр., 5, 1956, 49);
// Невисокий, низький.
Можна було зрозуміти, що втік він не так од панщини, як од лютої жінки, яка мала занадто великі кулаки для малого на зріст Івана (Коцюб., І, 1955, 347);
Капітан сидів урочисто, бо він був уже літня людина і знав, де й як треба сидіти. Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Ю. Янов., II, 1958, 115);
// Неширокий, вузький.
На нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці (Л. Укр., II, 1951, 185);
// Меншого, ніж треба, розміру.
Зробив — на собаку мале, на кішку велике (Номис, 1864, № 11130);
// Уживається в складі власних імен, назв установ, різних термінів і т. ін.
Мала Азія; Малий театр; Мала літера; Мала енергетика; Малі планети.
Мала́ вода́ — низький рівень води в річках, озерах; період, коли рівень води понижується.
Хто хоче їхати до села знизу, мусить через той брід. Літом, коли вода мала, то воно й нічого, ледве по колодки засягне, а коням лиш трохи повище колін (Фр., III, 1950, 7).
∆ Мала́ кало́рія див. кало́рія;
Малі́ фо́рми див. фо́рма.
◊ Мала́ ку́па див. ку́па;
Малі́ ру́ки — те саме, що Коро́ткі ру́ки ( див. коро́ткий).
— Може, битимеш?! Малі руки… руки не виросли! — тріскотала вона (Мирний, IV, 1955, 51).
2. Невеликий кількісно; нечисленний.
Та ось, наче смерті яма, Відчинилась міська брама І з дружиною малою Вийшов князь з Переяслава (Фр., XIII, 1954, 369);
// Невеликий сумою (про гроші).
Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (Н.-Лев., II, 1956, 210);
Було чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути (Барв., Опов.., 1902, 155).
3. Короткий, недовготривалий (про відрізок часу).
Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине (Шевч., II, 1953, 178);
[Юліан:] Їхав я сюди, щоб сватать твою сестру Ялину, та ба! Спізнився. Сказано ж, як сироті женитись — то й день малий (К.-Карий, II, 1960, 75).
4. Невеликий віком (переважно про дітей); малолітній.
Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою Моєї матері (Щог., Поезії, 1958, 260);
Льон не зійшов, погоріли коноплі… Чим-то обшиє вона [мати], облата Діти малії (Манж., Тв., 1955, 42);
— Охо-хо-хо-хо … А правду кажуть — малі діти, мале й горе. А виростуть… — промовила мати, хитаючи головою (Автом., Так народж. зорі, 1960, 238);
// у знач. присудк. сл.
Вночі я ходжу з револьвером і автоматом, тоді ніхто не скаже, що я малий. Стережу (Ю. Янов., І, 1954, 77);
// у знач. ім. мали́й, ло́го, ч.; мала́, ло́ї, ж.; мале́, ло́го, с. Про хлопчика, дівчинку, немовля.
Що проти кого, а проти дітей я й не зговорю. Пригорнула малих до серця та тільки плачу (Вовчок, І, 1955, 7);
Виріс у наймах. Не раз довелося покуштувати малому київ (Павл., Бистрина, 1959, 106).
З мали́х літ — із дитинства.
Кому власна батьківщина З малих літ не дорога, — Той непевна є людина (Граб., І, 1959, 316).
◊ Мале́ й вели́ке див. вели́кий;
Старе́ й мале́ див. стари́й.
5. Незначний за силою, ступенем свого вияву.
Тепер Еней убрався в пекло.. Там мука грішним не мала (Котл., І, 1952, 134);
Ні великої радості, ні малого горя не знало життя їх [Шавкунів] (Мирний, II, 1954, 263);
// Несильний, нетривалий (про явища природи).
Велика хмара, та малий дощ (Номис, 1864, № 4130);
// у сполуч. зі сл. сила. Слабий.
Ми паралітики з блискучими очима, Великі духом, силою малі (Л. Укр., І, 1951, 113).
За мали́м не… — мало не…
Сам [Гордій] кинувся до діда і з розгону штовхнув його. Кремезний дід з такої несподіванки поточивсь і за малим не впав (Гр., II, 1963, 11).
∆ Мали́й хід, мор. — уповільнений хід судна (уживається часто як команда).
[Гайдай (читає сигнал):] Міноносцю "Стремительному" стати на правий фланг… Малий хід… (Корн., І, 1955, 46).
6. Який не має великого значення; неістотний.
[Руфін:] Єдина зміна, що знак ягняти став замість орла… [Прісцілла:] Се зміна не мала… ти мало знаєш апостолові твори, щоб судити (Л. Укр., II, 1951, 347);
Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (Дор., Три богатирі, 1959, 44);
// у знач. ім. мале́, Ло́го, с. Щось незначне, не дуже важливе.
Хто великого не бачив, той і малому дивується (Укр.. присл.., 1955, 280);
[Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубила (Кроп., II, 1958, 268).
7. перен., зневажл. Позбавлений внутрішньої глибини.
— Не спіткалася б тобі така біда, не покохала б ти нерівню своїм малим розумом… (Барв., Опов.., 1902, 87).
8. Який займає невисоке суспільне або службове становище.
Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство; Не малий буде він панок (Котл., І, 1952, 70);
// у знач. ім. малі́, ли́х, мн., рідко. Нижчі, пригноблені шари суспільства.
І відітхнуть натруджені, малі, Під прапором любові, правди, згоди! (Стар., Поет. тв., 1958, 183).
Значення в інших словниках
- малий — (за розміром) крихітний, дрібний, мізерний, невеликий, (за кількістю) нечисленний, незначний, (за роками) недорослий, неповнолітній. Словник синонімів Полюги
- малий — мали́й прикметник Орфографічний словник української мови
- малий — МАЛЕНЬКИЙ, невеликий, невеличкий, незначний; (дуже) манюній, мацюпіснький; (- річку) недовгий, неширокий, неглибокий; (на зріст) невисокий, низький; (гурт) нечисленний; (- дітей) малолітній; (дощ) нетривалий, несильний; (факт) дрібний, малозначний... Словник синонімів Караванського
- малий — I замалий, коношок, крихітний, малезний, маленецький, маленечкий, маленький, малесенький, малесечкий, малечий, малісінький, малісічкий, малуватий, малюпунечкий, малюпунький, малюпусенький, малюсенький, малюсінький, малюсічкий, малюхний, малюцький... Словник синонімів Вусика
- малий — -а, -е. 1》 Невеликий розміром, незначний величиною; прот. великий. || Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). || Невисокий, низький. || Неширокий, вузький. || Меншого, ніж треба, розміру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малий — МАЛИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ме́нший, а, е. 1. Невеликий розміром, незначний величиною; маленький; протилежне великий. І малії камінці роблять синці (прислів'я); Сумує, квилить, плаче рано В Путивлі граді Ярославна. Словник української мови у 20 томах
- малий — мали́й: ♦ від малого до вели́кого (Франко) ♦ мали́й дідо́к, а вели́кий ціпок → дідок ♦ хто малого не шану́є, той вели́кого не варт (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- малий — Ого, ч. 1. Звертання до набагато молодшого за віком або до дитини. За це його поважають старші, між собою триндять, що малий повністю вдався у батька (А. Дністровий). 2. Брат. Це усе — з уст «малого» (ПіК). Словник сучасного українського сленгу
- малий — від мало́го до старо́го. Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Весь аул від малого до старого збігся до саней (З. Тулуб); Сонячний осінній день… Коло клубу — від малого до старого (З журналу). від старо́го до мало́го. Іван Оленчук.. Фразеологічний словник української мови
- малий — КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- малий — Мали́й, -ла́, -ле́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)