малий

МАЛИ́Й, а́, е́; вищ. ст. ме́нший, а, е.

1. Невеликий розміром, незначний величиною; маленький; протилежне великий.

І малії камінці роблять синці (прислів'я);

Сумує, квилить, плаче рано В Путивлі граді Ярославна. І каже: – Дужий і старий, Широкий Дніпре, не малий! (Т. Шевченко);

Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях. Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Л. Глібов);

Зварниця-ударниця у косинці білій – Бронзове обличчя, руки загрубілі... Дай же мені руки ці малі, дівочі, Поверни до мене свої терен-очі (Л. Забашта);

– Ви з Алісою мешкаєте разом? – здивувався Стен. – Невже замок такий малий? (О. Авраменко);

// Невисокий, низький.

Можна було зрозуміти, що втік він не так од панщини, як од лютої жінки, яка мала занадто великі кулаки для малого на зріст Івана (М. Коцюбинський);

Капітан сидів урочисто, бо він був уже літня людина і знав, де й як треба сидіти. Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Ю. Яновський);

Сам-бо Тідей, хоч на зріст і малий, а воїтель завзятий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

// Неширокий, вузький.

На нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці (Леся Українка);

// Меншого, ніж треба, розміру.

Зробив – на собаку мале, на кішку велике (Номис);

// Уживається в складі власних назв, назв установ, різних термінів і т. ін.

Мала Азія;

Мала літера;

Малі планети;

Малий бізнес.

2. Невеликий кількісно; нечисленний.

Та ось, наче смерті яма, Відчинилась міська брама І з дружиною малою Вийшов князь з Переяслава (І. Франко);

Хай же це свято ми вдвох тихо і мирно відбудем – адже ж і двоє коханців – хоч і малий, а народ (В. Стус, пер. з тв. Й.-В. Гете);

// Невеликий сумою (про гроші).

Було чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути (Ганна Барвінок);

Зять закупив на харчування бурлак багато тарані за дуже малу плату (І. Нечуй-Левицький);

Малий прибуток, цілковита затурканість селян, безпросвітність, постійні переведення з одного місця роботи на інше наводять Михайла Рошкевича на думку, чи не краще покинути [батьківщину] (Р. Горак).

3. Короткий, недовготривалий (про відрізок часу).

Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине (Т. Шевченко);

І не малий час вони тут пробували – аж поки набігла сюди бусурманська погань... (А. Кащенко);

Ми — ланцюга поодинокі звена, ми – відтинок малий зі стрічки часу (Б.-І. Антонич);

Ця хмарка спершу, дуже малий проміжок часу, існувала б сама по собі (М. Білкун).

4. Невеликий віком (переважно про дітей); малолітній.

Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою Моєї матері (Я. Щоголів);

Поштарський возик торохтів шляхом, малий хлопець поштарів то ляскав батогом, то щось мугикав собі під ніс (Б. Грінченко);

– Охо-хо-хо-хо... А правду кажуть – малі діти, мале й горе. А виростуть... – промовила мати, хитаючи головою (П. Автомонов);

Щось шелестить проз мене, я розсуваю темінь з-перед очей і придивляюсь: де ж він, малий шалапутько? (В. Близнець);

// у знач. присудка.

Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Вночі я ходжу з револьвером і автоматом, тоді ніхто не скаже, що я малий. Стережу (Ю. Яновський);

// у знач. ім. мали́й, ло́го, ч.; мала́, ло́ї, ж.; мале́, ло́го, с., розм. Про хлопчика, дівчинку, немовля.

Що проти кого, а проти дітей я й не зговорю. Пригорнула малих до серця та тільки плачу (Марко Вовчок);

– Ну, як справи, малий? –Та нічогенько. А в одного хлопчика сьогодні знайшли табак у кишені (В. Винниченко);

Виріс у наймах. Не раз довелося покуштувати малому київ (Д. Павличко);

Ксюші зателефонували – Так, все в порядку. Добре долетіла. Угу. Як малий? (І. Карпа).

5. Незначний за силою, ступенем свого вияву.

Ні великої радості, ні малого горя не знало життя їх [Шавкунів] (Панас Мирний);

Макс у даний момент має дуже малий нахил до родинних “обіймів” (В. Винниченко);

// Несильний, нетривалий (про явища природи).

Велика хмара, та малий дощ (Номис);

Неприємно дивитись на великий вогонь, а от на малий – приємно (О. Довженко);

// у сполуч. зі сл. сила. Слабий.

Ми паралітики з блискучими очима, Великі духом, силою малі (Леся Українка);

Довелося скоротити деякі вставні епізоди .. ці епізоди мали занадто малий зв'язок з ходом дії (М. Йогансен).

6. Який не має великого значення; неістотний.

[Руфін:] Єдина зміна, що знак ягняти став замість орла... [Прісцилла:] Се зміна не мала... ти мало знаєш апостолові твори, щоб судити (Леся Українка);

Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (П. Дорошко);

Поміркуйте: щоб сховати малий злочин, ви чините великий (Валерій Шевчук);

// у знач. ім. мале́, лого, с. Щось незначне, не дуже важливе.

Хто великого не бачив, той і малому дивується (прислів'я);

[Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубила (М. Кропивницький).

7. перен., зневажл. Позбавлений внутрішньої глибини.

– Не спіткалася б тобі така біда, не покохала б ти нерівню своїм малим розумом... (Ганна Барвінок).

8. Який займає невисоке суспільне або службове становище.

Еней збудує сильне царство І заведе своє там панство; Не малий буде він панок (І. Котляревський);

// у знач. ім. малі́, ли́х, мн., поет. Нижчі, пригноблені шари суспільства.

І відітхнуть натруджені, малі, Під прапором любові, правди, згоди! (М. Старицький).

З мали́х літ див. літа́;

Мала́ вода́ див. вода́;

Мала́ наді́я; Ма́ло (нема́) наді́ї див. наді́я;

Мала́ ха́та див. ха́та;

Мали́й Віз див. віз;

Мали́й шлем див. шлем².

○ (1) За мали́м не..., у знач. част. – мало не...

Як зачули люди, то за малим не все село вибігло з хат, мов на ведмедя, дивитись. “Хрущ... Хрущ іде!.. Хруща... Хруща ведуть!..” (Панас Мирний);

Сам [Гордій] кинувся до діда і з розгону штовхнув його. Кремезний дід з такої несподіванки поточивсь і за малим не впав (Б. Грінченко).

△ Мала́ бу́ква див. бу́ква;

Мала́ Ведме́диця див. ведме́ди́ця;

Мала́ кало́рія див. кало́рія;

Мали́й хід див. хід;

Малі́ фо́рми <�Мала́ фо́рма> див. фо́рма.

◇ Вели́кий крик за мали́й пшик див. крик¹;

(2) Від мало́го до старо́го – усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі.

Весь аул від малого до старого збігся до саней (З. Тулуб);

У моїй країні про Основу знають усі – від малого до старого (О. Авраменко, В. Авраменко);

На майдані зібралися всі – від старого до малого (В. Малик);

За мали́м Бо́гом див. Бог;

(3) [І] мале́ й вели́ке (старе́) <[І] старе́ й мале́> – усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі.

Оповістив батюшка.., щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов);

Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич);

– А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. – все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня);

– Хазяїн там є, – і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак);

За часи бунтів козацьких, а особливо за Хмельниччини, все населення Булавного, і старе і мале подалося у козаки (Д. Білий).