мандрівництво
мандрі́вництво
-а, с.
Мандрівний спосіб життя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мандрівництво — мандрівни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мандрівництво — МАНДРІВНИ́ЦТВО, а, с. Мандрівний спосіб життя. В назві юрта звучить відгомін безмежних степових просторів, степової волі, пісня вікового мандрівництва... (Т. Словник української мови у 20 томах
- мандрівництво — МАНДРІВНИ́ЦТВО, а, с. Мандрівний спосіб життя. В назві юрта звучить відгомін безмежних степових просторів, степової волі, пісня вікового мандрівництва… (Мас., Життя.., 1960, 76). Словник української мови в 11 томах