мандрівництво

мандрі́вництво

-а, с.

Мандрівний спосіб життя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандрівництво — мандрівни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мандрівництво — МАНДРІВНИ́ЦТВО, а, с. Мандрівний спосіб життя. В назві юрта звучить відгомін безмежних степових просторів, степової волі, пісня вікового мандрівництва... (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. мандрівництво — МАНДРІВНИ́ЦТВО, а, с. Мандрівний спосіб життя. В назві юрта звучить відгомін безмежних степових просторів, степової волі, пісня вікового мандрівництва… (Мас., Життя.., 1960, 76). Словник української мови в 11 томах