манний
ма́нний
-а, -е.
Вигот. із дрібнорозмеленої пшениці. Манні крупи.
|| Приготовлений із таких круп. Манний пудинг.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манний — ма́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- манний — МА́ННИЙ, а, е. Вигот. із дрібно розмеленої пшениці. – Хіба з дрібних манних круп, борошна найдрібнішого помолу чи то крохмалю не готують поживних страв? (П. Соколовський, пер. з тв. Ж. Верна); // Пригот. із крупи такої пшениці. Дідок.. Словник української мови у 20 томах
- манний — МА́ННИЙ, а, е. Вигот. із дрібнорозмеленої пшениці. Манні крупи; // Пригот. із таких круп. Дідок.., тримаючи на руках дитину, годував її з чайної ложечки манною кашею (Головко, І, 1957, 461); Манний пудинг. Словник української мови в 11 томах