1. Великий тлумачний словник сучасної мови

маркграф

маркгра́ф

-а, ч.

Титул правителя прикордонного округу (марки) у Франкській державі 8-9 ст., а також особа, що мала цей титул; згодом – спадковий титул деяких німецьких князів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маркграф — маркгра́ф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. маркграф — МАРКГРА́Ф, а, ч., іст. Титул правителя прикордонного округу (марки) у Франкській державі VIII–IX ст., а також особа, що мала цей титул; пізніше – спадковий титул деяких німецьких князів. Словник української мови у 20 томах
  3. маркграф — маркгра́ф (нім. Markgraf) 1. В Імперії Каролінгів і в середньовічній Німеччині – правитель прикордонної області [марки (I 2)], пізніше – титул деяких князів у Франції, Італії, Німеччині, Іспанії. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. маркграф — МАРКГРА́Ф, а, ч. Титул правителя прикордонного округу (марки) у Франкській державі VIII — IX ст., а також особа, що мала цей титул; пізніше — спадковий титул деяких німецьких князів. Словник української мови в 11 томах