1. Великий тлумачний словник сучасної мови

махнути

махну́ти

1》 див. махати.

2》 перех. і неперех., розм. Поміняти, обміняти що-небудь на що-небудь; обмінятися, махнутися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. махнути — махну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. махнути — див. бігти Словник синонімів Вусика
  3. махнути — МАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., чим і без дод. 1. Однокр. до маха́ти 1. Вгада орел, що й день і ніч Горлиці воркують, – Махне крилом, уб'є обох, Уб'є – і не вчують (Я. Щоголів); – Бач, туман який! – замість відповіді махнув перед себе батіжком Кізка (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. махнути — махну́ти / рідше маха́ти руко́ю. 1. на кого—що і без додатка. Перестати займатися ким-, чим-небудь, турбуватися про когось, щось, збайдужити до когось, чогось. За її поняттями, до лікарні іде той, хто вже махнув на себе рукою або кому робити нічого (М. Фразеологічний словник української мови
  5. махнути — МАХА́ТИ (робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), ВИХА́ТИ, ВІ́ЯТИ, МА́ЯТИ, ПОВІВА́ТИ розм., МОТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. махнути — МАХНУ́ТИ див. маха́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. махнути — Маха́ти, -ха́ю, -єш, одн. в. махну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Махать, махнуть. Він ішов позад їх до клуні, тихо махаючи батогом. Левиц. І. Ой як зійшов серед моря та й став потопати, червоною хустиною на берег махати. н. Словник української мови Грінченка