махнути
Маха́ти, -ха́ю, -єш, одн. в. махну́ти, -ну́, -не́ш
гл.
1) Махать, махнуть. Він ішов позад їх до клуні, тихо махаючи батогом. Левиц. І. Ой як зійшов серед моря та й став потопати, червоною хустиною на берег махати. н. п. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Ном. № 177. Летить орел через море, крилечками маше. Мет. 64. Мечем махнув.
2) Быстро бѣжать, побѣжать, ѣхать, поѣхать, плыть, поплыть, мчаться, помчаться, отправиться. Треба кобилу запрягати та на село махати. Драг. Махай додому, бравий мій козаче! К. МБ. X. 16. А тоді за греблю оп'ять човнами махають. О. 1861. XI. 8. А як же пан Шрам махне за Дніпро? К. ЧР. Про диво сеє як почули, то люде зараз в степ махнули. Греб. 372. І в ростич хто куди махнули. Котл. Ен. III. 59. За море махнули. Грин. III. 601.
---------------
Махнути
см. махати.
Значення в інших словниках
- махнути — махну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- махнути — див. бігти Словник синонімів Вусика
- махнути — 1》 див. махати. 2》 перех. і неперех., розм. Поміняти, обміняти що-небудь на що-небудь; обмінятися, махнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- махнути — МАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., чим і без дод. 1. Однокр. до маха́ти 1. Вгада орел, що й день і ніч Горлиці воркують, – Махне крилом, уб'є обох, Уб'є – і не вчують (Я. Щоголів); – Бач, туман який! – замість відповіді махнув перед себе батіжком Кізка (Є. Словник української мови у 20 томах
- махнути — махну́ти / рідше маха́ти руко́ю. 1. на кого—що і без додатка. Перестати займатися ким-, чим-небудь, турбуватися про когось, щось, збайдужити до когось, чогось. За її поняттями, до лікарні іде той, хто вже махнув на себе рукою або кому робити нічого (М. Фразеологічний словник української мови
- махнути — МАХА́ТИ (робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), ВИХА́ТИ, ВІ́ЯТИ, МА́ЯТИ, ПОВІВА́ТИ розм., МОТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- махнути — МАХНУ́ТИ див. маха́ти. Словник української мови в 11 томах