маячня

маячня́

-і, ж.

Гарячковий стан хворої людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою.

|| розм. Нездійсненні мрії.

|| зневажл. Божевільні висловлювання, плани, що постають у хворобливій або збоченій уяві.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маячня — маячня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. маячня — (в гарячці) маячіння, маячення; (у сні) марення; (бредня) безглуздя, нісенітниця. Словник синонімів Караванського
  3. маячня — див. марення; нісенітниця Словник синонімів Вусика
  4. маячня — МАЯЧНЯ́, і́, ж. Гарячковий стан хворої людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою. Ворожки шептали над Маріорою, підкурювали її, поїли зіллям – нічого не помагалось. Та ж сама гарячка, та ж маячня, той же неспокій... Словник української мови у 20 томах
  5. маячня — МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ) (гарячковий стан хворої чи сонної людини, що звичайно супроводжується незв'язною, невиразною, беззмістовною мовою), МАЯЧНЯ́, МАЯ́ЧЕННЯ (МАЯЧІ́ННЯ), ВЕРЗІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. маячня — МАЯЧНЯ́, і́, ж. Гарячковий стан хворої людини, що звичайно супроводжується незв’язною, невиразною, беззмістовною мовою. Ворожки шептали над Маріорою, підкурювали її, поїли зіллям — нічого не помагалось. Словник української мови в 11 томах