1. Великий тлумачний словник сучасної мови

милозвучний

милозву́чний

-а, -е.

Приємний для слуху.

|| Який видає приємні для слуху звуки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. милозвучний — милозву́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. милозвучний — МИЛОЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Приємний для слуху. Під голубим небом розсівалися жайворонки дрібними, милозвучними перлами (О. Кобилянська); Голос жінки був напрочуд милозвучний, а літеру “р” вона вимовляла м'яко, картаво (Ю. Смолич); Слово... Словник української мови у 20 томах
  3. милозвучний — МЕЛОДІ́ЙНИЙ (приємний для слуху), МИЛОЗВУ́ЧНИЙ, БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, ДОБРОЗВУ́ЧНИЙ розм.; ПРОЗО́РИЙ (високий, ніжний); МУЗИ́ЧНИЙ (який нагадує музику). Звідусюди чути мелодійний дзенькіт дійниць і дзвінке тинькання молочних цівок об їх сріблясті стінки (З. Словник синонімів української мови
  4. милозвучний — МИЛОЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Приємний для слуху. Під голубим небом розсівалися жайворонки дрібними, милозвучними перлами (Коб., II, 1956, 51); Голос жінки був напрочуд милозвучний, а літеру "р" вона вимовляла м’яко, картаво (Смолич, Світанок.. Словник української мови в 11 томах