1. Великий тлумачний словник сучасної мови

минатися

мина́тися

-ається, недок., минутися, -неться, док.

1》 Те саме, що минати 3).

|| безос.

2》 перен., кому і без додатка. Не зачіпати кого-небудь (перев. про тяжкі випробування); проходити безслідно для кого-небудь.

|| безос.

3》 тільки недок. Те саме, що минати 4).

4》 діал. Зустрічатися на дорозі й залишатися позаду.

5》 діал. Витрачатися (у 3 знач.).

6》 діал. Помирати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. минатися — мина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. минатися — Мина́тися. Розминатися, бути не відповідним до чогось. Такі психічні об'яви товпи застановили в свій час і провідників нашої народовскої партиї, коли они прийшли на справедливу думку, що віча минають ся зі своєю цілею... Українська літературна мова на Буковині
  3. минатися — (- час) МИНАТИ; (- період часу) кінчатися, закінчуватися; (- гроші, харчі) витрачатися; Р. помирати. Словник синонімів Караванського
  4. минатися — МИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., МИНУ́ТИСЯ, не́ться, док. 1. Те саме, що мина́ти 3. Час іде, минається (Марко Вовчок); Минулися тії роки, що розпирали пироги боки (Номис); Вона почувала всією своєю душею, що минулося її щастя... Словник української мови у 20 томах
  5. минатися — МИНА́ТИ (про час, пору життя, події тощо — наближатися до кінця, закінчуватися), МИНА́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), ПРОХО́ДИТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИ́НУТИ, ПРОТІКА́ТИ, ТЕКТИ́, ПРОПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ПЛИВТИ́ (ПЛИСТИ́), ПЛИ́НУТИ, СТІКА́ТИ, СХО́ДИТИ (ЗІХО́ДИТИ рідше)... Словник синонімів української мови
  6. минатися — МИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., МИНУ́ТИСЯ, не́ться, док. 1. Те саме, що мина́ти 3. Час іде, минається (Вовчок, І, 1955, 206); Минулися тії роки, що розпирали пироги боки (Номис, 1864, № 681); Вона почувала всією своєю душею, що минулося її щастя... Словник української мови в 11 томах