1. Великий тлумачний словник сучасної мови

моравці

мора́вці

-ів, мн.

Давнє західнослов'янське плем'я, що жило на території Моравії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моравці — МОРА́ВЦІ, ів, мн. Давнє західнослов'янське плем'я, що жило на території Моравії (у сучасній Чехії). Тоді німці й венедці, Греки й моравці Святославову славу співали (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. моравці — МОРА́ВЦІ, ів, мн. Давнє західнослов’янське плем’я, що жило на території Моравії (сучасна Чехословаччина). Тоді німці й венедці. Греки й моравці Святославову славу співали (Мирний, V, 1955, 268). Словник української мови в 11 томах