1. Великий тлумачний словник сучасної мови

моргуля

моргу́ля

-і, ж., діал.

Ґуля (див. ґуля I).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моргуля — моргу́ля іменник жіночого роду ґуля діал. Орфографічний словник української мови
  2. моргуля — див. наріст Словник синонімів Вусика
  3. моргуля — ГУ́ЛЯ (опуклість на тілі від удару, запалення), ГУДЗЬ (ГУДЗ) розм., ГУ́ГЛЯ розм., ШИША́К розм., ГУ́ДЗИК діал., МОРГУ́ЛЯ діал., БАЛА́БУХА діал. З водовозки полетів (син) сторчака додолу і набив чималу ґулю на коліні (Панас Мирний); — Капосна баба.. Словник синонімів української мови
  4. моргуля — МОРГУ́ЛЯ, і, ж., діал. Гуля ( див. гу́ля¹). — Чи велика, мамо, моргуля на голові? — спитав насмішкувато Лаврін (Н.-Лев., II, 1956, 321); [Химка:] Чи не знаєте, що зробити дитині: отут за вухом отака зробилася моргуля? (Крон., IV, 1959, 21). Словник української мови в 11 томах