1. Словник синонімів української мови

моргуля

ГУ́ЛЯ (опуклість на тілі від удару, запалення), ГУДЗЬ (ГУДЗ) розм., ГУ́ГЛЯ розм., ШИША́К розм., ГУ́ДЗИК діал., МОРГУ́ЛЯ діал., БАЛА́БУХА діал. З водовозки полетів (син) сторчака додолу і набив чималу ґулю на коліні (Панас Мирний); — Капосна баба.. схопила залізну кочережку та так огріла по тім'ю, що ґудзь, як вареник добрий, вискочив (Ю. Збанацький); Пряжка вдарила Грицуня по вусі, а там зараз набіг червоний ґудз (Лесь Мартович); Другий (козак).. і досі сидів ошелешений на самій маківці (панцирника), як муха на ґуґлі (П. Панч); Вони.. об одвірки білі Болюче вдарились, Що й ґудзики набили (переклад М. Рильського); — Чи велика, мамо, морґуля на голові? — спитав насмішкувато Лаврін (І. Нечуй-Левицький); З тих балабух, що понависали над очима, полилася якась мутна вода (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моргуля — моргу́ля іменник жіночого роду ґуля діал. Орфографічний словник української мови
  2. моргуля — див. наріст Словник синонімів Вусика
  3. моргуля — -і, ж., діал. Ґуля (див. ґуля I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. моргуля — МОРГУ́ЛЯ, і, ж., діал. Гуля ( див. гу́ля¹). — Чи велика, мамо, моргуля на голові? — спитав насмішкувато Лаврін (Н.-Лев., II, 1956, 321); [Химка:] Чи не знаєте, що зробити дитині: отут за вухом отака зробилася моргуля? (Крон., IV, 1959, 21). Словник української мови в 11 томах