1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мужиків

мужикі́в

-кова, -кове, заст.

Прикм. до мужик 1), 3); належний мужикові.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мужиків — мужикі́в прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. мужиків — МУЖИКІ́В, ко́ва, ко́ве, заст., розм. Прикм. до мужи́к 1, 3; належний мужикові. Оттак [отак] чини, як я чиню, люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову (Номис). Словник української мови у 20 томах
  3. мужиків — МУЖИКІ́В, ко́ва, ко́ве, дорев., розм. Прикм. до мужи́к 1, 3; належний мужикові. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову (Номис, 1864, № 12525). Словник української мови в 11 томах
  4. мужиків — Мужиків, -кова, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є. Мет. 332. Словник української мови Грінченка