1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мундирчик

мунди́рчик

-а, ч.

Зменш. до мундир.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мундирчик — мунди́рчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мундирчик — МУНДИ́РЧИК, а, ч., розм. Пестл. до мунди́р 1. Що ж до Бориса, то він одразу знайшов собі забаву в тому, щоб дивитися в вікно на фашистів посеред засніженого Києва, бачив, як вони вистрибують у своїх нікчемних шинелях і мундирчиках (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах