муштрувальник
муштрува́льник
-а, ч.
Той, хто муштрує когось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- муштрувальник — муштрува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- муштрувальник — МУШТРУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто муштрує когось. Тільки в очах у кожного та в закушених губах Гладун читав приховані насмішки і повне вдоволення, що так провчили його, свого муштрувальника (О. Словник української мови у 20 томах
- муштрувальник — МУШТРУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто муштрує когось. Тільки в очах у кожного та в закушених губах Гладун читав приховані насмішки і повне вдоволення, що так провчили його, свого муштрувальника (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах