1. Великий тлумачний словник сучасної мови

міф

-у, ч.

1》 Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот.

2》 перен. Щось вигадане, неіснуюче, фантастичне.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міф — міф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. міф — (від грецьк. mytos — перекази, легенда) характерне для первісної свідомості синкретичне відображення дійсності у вигляді чуттєво-конкретних персоніфікацій і одухотворених істот, які уявляються цілком реальними Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. міф — див. вигадка Словник синонімів Вусика
  4. міф — див. міт Словник чужослів Павло Штепа
  5. міф — МІФ, у, ч. 1. Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот. Словник української мови у 20 томах
  6. міф — • міф (грец. μυθος — переказ) 1) Оповідання про богів, духів, надприродні сили, про першопредків, героїв, які брали участь у створенні самого світу, його елементів як природних, так і культурних. Українська літературна енциклопедія
  7. міф — (від грец. μύθος – слово, сказання) 1. Легенда, сказання про вірування давніх народів щодо походження Землі, Всесвіту, явищ природи, про богів, міфолегендарних героїв (Одіссей та ін.). 2. Переносно – вигадка. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. міф — Символічна оповідь, що передає уявлення певної людської спільноти про виникнення божеств, світу, людини, інституцій, технік і обрядів; як складова вірувань людей на ранніх етапах розвитку був зразковою моделлю для людської поведінки, вчинків і сподівань на майбутнє. Універсальний словник-енциклопедія
  9. міф — МІФ (грецьк. μύσος — переказ) — 1) Оповіді про богів, духів, героїв, про надприродні сили, предків і першолюдей, які брали участь у створенні Землі і Всесвіту, взагалі їхніх як природних, так і людських складників. Філософський енциклопедичний словник
  10. міф — ЛЕГЕ́НДА (народне оповідання, часто з елементами казковості), СКАЗА́ННЯ, ПЕРЕ́КАЗ, МІФ (тільки з елементами казковості); СА́ГА (давньоскандинавська і давньоірландська). І легенди про героїв йдуть серед народу... (М. Шпак); ... Словник синонімів української мови
  11. міф — МІФ, а, ч, 1. Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот. Словник української мови в 11 томах