наближений

набли́жений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наблизити.

2》 у знач. прикм., розм. Який близько стоїть до якоїсь (зазвичай поважної) особи, користується її довір'ям.

|| у знач. ім. наближені, -них, мн. (одн. наближений, -ного, ч.). Ті, що близько стоять до поважних осіб, користуються їхнім довір'ям.

3》 у знач. прикм., мат. Не зовсім точний, приблизний.

Наближені обчислення — процес одержування наближених розв'язків математичних задач.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наближений — набли́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наближений — НАБЛИ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до набли́зити. Навчання в навчальних майстернях, як би воно не було наближене до умов виробництва, все ж замінити його не може (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. наближений — ДОВІ́РЕНИЙ (наділений чиїмсь довір'ям), НАБЛИ́ЖЕНИЙ, ПРИБЛИ́ЖЕНИЙ рідше, ПРИБІ́ЧНИЙ заст. Як тільки почало розтавати, Гелка послав довірених людей до Яливочори, щоб домовилися з гуцулами про сплав (І. Словник синонімів української мови
  4. наближений — Набли́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. наближений — НАБЛИ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до набли́зити. Навчання в навчальних майстернях, як би воно не було наближене до умов виробництва, все ж замінити його не може (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 282). 2. у знач. прикм., розм. Словник української мови в 11 томах