наближений

НАБЛИ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до набли́зити.

Навчання в навчальних майстернях, як би воно не було наближене до умов виробництва, все ж замінити його не може (з навч. літ.);

На Поліссі ще можна зустріти багатокутні клуні, майже наближені до кола (з наук.-попул. літ.).

2. у знач. прикм., розм. Який близько стоїть до якої-небудь звичайно впливової особи, користується її довір'ям.

Тільки імператора Никифора .. і ще небагатьох наближених до нього осіб ця звістка [про війну русів з болгарами] не здивувала (С. Скляренко);

// у знач. ім. набли́жені, них, мн. (одн. набли́жений, ного, ч.). Ті, що близько стоять до високопоставлених осіб, користуються їх довір'ям.

Друзі полкові і література відкрили йому очі на життя монархів, зокрема, на життя дому Романових та наближених (П. Кочура);

Король Фіо бере подану йому .. пальмову гілку і передає своєму головному наближеному (О. Довженко).

3. у знач. прикм., мат. Не зовсім точний, приблизний.

Відносною похибкою наближеного значення називається відношення абсолютної похибки до модуля наближеного значення (з навч. літ.);

Найпростішими штриховими вимірювальними інструментами є вимірювальні лінійки, рулетки, складані метри, які застосовуються при грубих, наближених вимірюваннях (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наближений — набли́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наближений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наблизити. 2》 у знач. прикм., розм. Який близько стоїть до якоїсь (зазвичай поважної) особи, користується її довір'ям. || у знач. ім. наближені, -них, мн. (одн. наближений, -ного, ч.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наближений — ДОВІ́РЕНИЙ (наділений чиїмсь довір'ям), НАБЛИ́ЖЕНИЙ, ПРИБЛИ́ЖЕНИЙ рідше, ПРИБІ́ЧНИЙ заст. Як тільки почало розтавати, Гелка послав довірених людей до Яливочори, щоб домовилися з гуцулами про сплав (І. Словник синонімів української мови
  4. наближений — Набли́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. наближений — НАБЛИ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до набли́зити. Навчання в навчальних майстернях, як би воно не було наближене до умов виробництва, все ж замінити його не може (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 282). 2. у знач. прикм., розм. Словник української мови в 11 томах