наближатися

НАБЛИЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідше НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАБЛИ́ЗИТИСЯ, и́жуся, и́зишся, док.

1. Рухатися, пересуватися, переміщатися і т. ін. на ближчу відстань до кого-, чого-небудь.

Здалеку йшла на село хмара куряви. Вона все наближалась, росла, здіймалась до неба (М. Коцюбинський);

Лукія побачила у вікно цю сцену в той час, коли четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближались до парубка (О. Донченко);

Гомін наближувався: стали виразно доноситись слова (Панас Мирний);

Як тільки вони [лісоруби] наблизилися до мосту, один із них аж сплеснув руками від подиву, а інший, певне, від зворушення, зняв капелюха (А. Турчинська);

// Ставати ближчим у відстані.

Дуб наближався. В далекім степу горіли огні. І стояло древнє небо, а позаду туманіли міські оселі (М. Хвильовий).

2. Ставати близьким у часі; наставати.

Наближався вечір (М. Коцюбинський);

Наближувалася зима з морозами – усе здавалося якось нудно, якось докучливо... (Марко Вовчок);

// Надходити, наступати (про час здійснення чого-небудь).

Завжди їй отак спиться, коли наближається час приїзду сина у відпустку (О. Гончар);

Аж наблизивсь для всіх нас відродження час, і життя знов поплинуло спільно (Леся Українка).

3. Ставати подібним до кого-, чого-небудь, набувати схожості з кимсь, чимсь.

Утворення з -ик, -ник мають неоднаковий ступінь розмовності. Деякі наближаються до нейтральних слів (з наук. літ.);

На рубежі 20-х років минулого століття декабристи, зокрема Бестужев і Рилєєв, створили багато агітаційних віршів, які своєю мовою і поетичною формою наближалися до народної пісні (з наук. літ.);

Я дав собі тоді слово працювати з усіх сил, щоб хоч трохи наблизитись до Дальського (з мемуарної літ.).

4. Робити близьким (у 4 знач.) до кого-небудь, охоче допускати когось до себе.

Коли цькували – я протистояв. Лише коли наблизився – піддався (Л. Костенко).