набрести
набрести́
-еду, -едеш; мин. ч. набрів, набрела, набрело; док., неперех., на кого – що, рідко перех., кого, що, розм.
Бродячи, ходячи, натрапити на кого-, що-небудь, опинитися перед ким-, чим-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набрести — набрести́ дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- набрести — (на кого) здибувати, здибати, здибати, надибувати, надибати, надибати, натрапляти, натрапити, понатрапляти Словник чужослів Павло Штепа
- набрести — НАБРЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. набрі́в, набрела́, ло́; док., на кого – що, рідко, розм. Бродячи, ходячи, наткнутися на кого-, що-небудь, опинитися перед кимсь, чимсь. Словник української мови у 20 томах
- набрести — НАБРЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. набрі́в, набрела́, ло́; док., неперех., на кого-що, рідко перех., кого, що, розм. Бродячи, ходячи, наткнутися на кого-, що-небудь, опинитися перед ким-, чим-небудь. Словник української мови в 11 томах
- набрести — Набрести см. наброджувати. Словник української мови Грінченка