1. Великий тлумачний словник сучасної мови

набутий

набу́тий

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до набути I.

Набуті ознаки — риси, які з'явились в організмі протягом його індивідуального життя під впливом зовнішніх умов.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до набути II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набутий — набу́тий 1 дієприкметник надбаний набу́тий 2 дієприкметник взутий діал. Орфографічний словник української мови
  2. набутий — Надбаний, нажитий, придбаний; (досвід) нагромаджений, накопичений, здобутий. Словник синонімів Караванського
  3. набутий — [набутией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  4. набутий — НАБУ́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до набу́ти¹. Всі знання, набуті за двадцять років роботи, знайшли в цьому фільмі [“Щорс”] своє повне відображення (О. Довженко); // у знач. прикм. – О царю, твій гонець жорстокий був і строгий!... Словник української мови у 20 томах
  5. набутий — НАБУ́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набу́ти¹. — О царю, твій гонець жорстокий був і строгий! Не дав мені добро набутеє продать (Фр. Словник української мови в 11 томах