наверха

наверха́

присл., діал.

Наверху, зверху.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наверха — НАВЕРХА́, присл., діал. Наверху, зверху. – Пізнаєш, де ми? Пізнаю, – кажу. – Ми вже наверха, не в ямі (І. Франко); Жовті вушка од рудих черевиків теліпалися наверха, як свинячі вуха (М. Коцюбинський); Куди оберни, то все діра наверха (Номис). Словник української мови у 20 томах
  2. наверха — НАВЕРХА́, присл., діал. Наверху, зверху. — Пізнаєш, де ми? Пізнаю, — кажу. — Ми вже наверха, не в ямі (Фр., І, 1955, 123); Жовті вушка од рудих черевиків теліпалися наверха, як свинячі вуха (Коцюб., І, 1955, 319); Куди оберни, то все діра наверха (Номис, 1864, № 11141). Словник української мови в 11 томах